Обрати сторінку
Останнім часом все більшої популярності набирають тренінги, разом із ними збільшується кількість людей, які їх проходять Відповідно, поряд із людьми, які стають кращими, розвиваються та досягають більшого, збільшується кількість людей, які вважають, що планування – це фігня. Воно не працює, займає багато часу і не дає результату.
Що ж, їх можна зрозуміти. На початках це не так вже й просто, справді, інколи займає багато часу і не дає результату, якщо не слідувати тому, що сам собі ж напланував. Рівно так само, як і наявність комп’ютера вдома не робить із нас програміста і не приносить зарплату в євро.
Планування часу – це навик, який розвивається працею, вкладенням часу, аналізом, пошуком варіантів, консультаціями у людей, які досягли успіху в цьому. Чому я для себе обрав планування часу, як необхідний навик для життя? Відповідь проста: планування вирішує деякі проблеми у житті.

1) Робить мене в рази ефективнішим. Коли є побудований план, мені не доводить роздумувати і приймати рішення, а просто виконувати те, що я прийняв як «правильне» для себе під час планування.
2) Робить мене більш свідомим. Більшість часу ми перебуваємо в режимі автопілота, коли рішення приймаються швидше за рахунок наших емоцій, вподобань, упереджень, стопперів, вірувань, а не завдяки здоровому глузду. Планування – це острівки свідомості посеред буремного моря життя.
3) Зменшує стрес. Постійне потреба у запам’ятовуванні і переживання через те, що можна щось забути роблять людину неспокійною, забирають можливість розслабитися. Виписавши всі справи, знаючи що і коли потрібно робити можна отримувати більше задоволення від життя.
4) Дозволяє не закопувати власні мрії у горах щоденної рутини. Кожного дня на людину звалюються гори роботи, яку потрібно зробити вже і зараз. Відповідно, важливі і не термінові речі відкладаються у довгий ящик, який більшість відкриває тільки перед смертю. Знаючи, що потрібно робити, знаючи для чого я це роблю я легше кажу «ні» справам, які можуть погубити мої цілі.
5) Реально оцінювати свої можливості. Спостерігаючи за багатьма людьми та й згадуючи себе в минулому, я бачу образ супергероя в плані нереалізованих справ. Не розуміючи власних фізичних, часових, фінансових можливостей ми набираємо на себе більше, ніж можливо зробити. Однак, розуміння своїх меж – це не гальма розвитку, а навпаки, виштовхувальна енергія. Чітко розуміючи, що для досягнення моїх цілей мені потрібно жити під 300 років, я задумуюсь над розбудовою команди, над ефективністю кожної дії, позбуваюся всього, що може гальмувати, розвиваю власну фізичну та духовну енергію, щоб на довгому та складному шляху завжди мати томливо для руху.

Насправді, бонусів багато і їх більш ніж достатньо, щоб переконати мене розвивати цей навик, скільки б зусиль це мені не коштувало. Вірю, що і для тебе планування може стати чимось світлим і радісним.

Декілька людей звернулося із питанням, з чого почати планування. Ну і тут мене понесло) Відповідь перетворилася у невеличку статтю, яка, можливо, комусь стане у пригоді.

Отже, один із варіантів того, як можна почати втілювати тайм-менеджмент у своє життя.

Склади список питань, які ти бажаєш вирішити: встигання, вставання, планування. Спитай себе, чи тайм-менеджмент і всі дотичні інструменти зможуть тобі допомогти у вирішенні цих питань, не варто старатися всі буденні справи виконувати зубочисткою. Для всього є свій інструмент
Якщо відповідь на твої питання – це тайм-менеджмент, тоді вперед, почнемо планувати.

1) Перше завдання – звільнити голову від усіх справ, які зберігаються в голові. Для цього береш ручку і папір та виписуєш УСІ справи. Для початку у будь-якому порядку, так, як вони тобі приходять у голову. ВСЕ – означає ВСЕ, без виключень: починаючи від того, що треба насипати Віскас коту і закінчуючи втіленням найзаповітніших мрій тривалістю в життя. Ти не можеш знати все, справи будуть приходити і відходити, виписуй те, що є зараз, решту допишеш по ходу, список буде динамічним.
Завдання одне – всі плани, які є в голові перемістити на папір. Таким чином ми звільняємо місце в голові для чогось нового і отримуємо вихідний матеріал, з яким можна вже працювати.

2) Зі списку виділи всі справи, виконання яких займає до 5 хвилин (запитай себе декілька раз, що це так, щоб ти був впевнений, що це справді так і справа не переросте у годину). Виділив? Ок, тепер зблокуй їх по схожості: телефонні дзвінки до телефонних дзвінків, помити посуд до підмітання, наказ до прохання. Йди виконай ці справи. Вдале використання свого часу полягає у дії, а не у складанні списків.
Круто, надіюся, ти вже розгріб декілька справ, які можна було б відкласти у довгий ящик, а ти зробив їх і можеш викреслити їх зі списку. Подякуй собі за це.
3) Навпроти справ, які залишилися постав дедлайни: дату, до яких вони повинні бути виконаними. Давай домовляємося зразу: дедлайн – це святе. В цьому світі не цінують і не поважають людей, які не цінують і не поважають власне слово. Ставлячи дедлайн, ми даємо собі слово, що зробимо цю справу у зазначений термін. Я розумію, що живемо ми у буремному світі, де зрив дедлайну носиться в повітрі та інфікує непідготовлених, однак нагадаю або повідомлю, що вкладатися в термін – це навик, який розвивається разом з умінням планувати та аналізувати своє життя. Навик розвивається, якщо його розвивати. Якщо ти нічого ніколи не планував, то не варто рвати волосся на ногах після першого зірваного терміну, але от наступати на ті ж граблі щоразу – як мінімум тупість.

4) Розставивши кінцеві дати виконання справ, потрібно розпланувати тиждень. Візьми щоденник/блокнот із розміченими днями та годинами. Впиши туди спершу регулярні справи: сон, харчування, гігієна, заняття спортом, навчання (можна просто позамальовувати певним кольором)
5) Наступний крок – сплануй відпочинок. Якщо хочеш все встигати і багато досягати, тобі потрібен якісний відпочинок, який відновить сили та дасть мотивацію рухатися далі. Зроби його свідомим – заплануй. Бо у більшості випадків ми відпочиваємо тоді, коли сил працювати вже немає, в крайніх випадках, коли захворіємо.

6) Йдемо далі. Запиши справи із жорсткими часовими рамками: зустрічі на конкретну годину, додаткові лекції, обумовлені дзвінки, поїздки. Сюди ж не забудь записати всі рутинні справи: сон, обід, гігієна.

7) Час який залишається заповнюєш справами зі списку.
Ще раз про наболіле: вміння планувати – це навик, який розвивається. Те, що в тебе не клеїться все з першого тижня швидше норма, ніж доказ того, що це не працює. Хочеш навчитися – будеш вкалувати до результату, не маєш бажання – можна жити й без планування, тут питання тільки в цілях.

Планування неможливе без аналізу. Ввечері, виділи 10-15 хвилин на те, щоб розібратися в тому, чи ефективно ти прожив цей день чи як завжди. Всього декілька питань:

1) що було зроблено добре
2) що ще не зовсім добре
3) що я мислитиму завтра, щоб доброго стало більше.

Ціль аналізу – навчитися, стати кращим, глибше розуміти себе, в кінцевому результаті – бути вдячним собі за маленькі досягнення, а не ганити себе провали. Помилки будуть завжди. Як казав Уінстон Черчіль: «Бути успішним означає рухатися від поразки до поразки не втрачаючи ентузіазму». Без аналізу і самонавчання ти просто будеш ставати на ті ж граблі щоразу.

Декілька рекомендацій, які допоможуть ефективніше використати час:
1) Не забивай справами більше 60% часу. Життя – штука досить непередбачувана, і, навіть, якщо ти все сплануєш, завжди будуть сюрпризи: щось поламалась, пішло не так, змінилися умови, дзвінок від шефа, хтось проспав, хтось забув. Маючи в запасі 40% часу для справ можна адекватно реагувати на нові виклики. Інший випадок – справа, яка планувалася на годину розтягнулася на дві – знову ж є резерв часу і ми не вибиваємося з дедлайнів. Якщо ж час залишається вільним – дивись список. Впевнений, там завжди знайдеться справа на цей момент.
2) Враховуй час на дорогу та додаткові витрати. Якщо є справи, які розкидані географічно, то потрібно врахувати ще й те, що доведеться добиратися + ,можливо, потрібно зайти в туалет по дорозі, поповнити телефон, відправити повідомлення. Це деталі, але всі в сумі вони можуть зайняти добру годину в день.
3) Використовуй «мертвий» час. Їдеш в громадському транспорті – дзвони, пиши, перевіряй список завдань, слухай аудіо книгу, роби рішення. Чекаєш когось, йдеш кудись, бігаєш, робиш рутинну роботу – те ж саме. Займай свій мозок.
4) Інша сторона медалі: багатофункціональність – неефективна. Якщо в тебе є справа, яка вимагає концентрації – займайся тільки нею. Не зайвим буде відгородитися від усіх зовнішніх подразників: інтернет, телефон, сусіди, колеги по роботі, шеф чи підлеглі. Є ти, є ціль і нехай весь світ зачекає.
5) «Чисти взуття ввечері». Кожен день є підготовкою до наступного. Підготуй ввечері все можливе для ефективного початку наступного дня: одяг, сніданок, список справ, необхідні документи та речі, килимок для занять йогою чи гантелі. Зроби своє просинання максимально приємним і легким.

Цих знань є більш ніж достатньо для того, щоб почати жити ефективніше та більш свідомо. В процесі буде виникати багато питань, однак всі вони вирішуються. Тут головне знати для чого воно тобі і працювати. Нехай це буде малесенький крок, але кожного дня і вже за декілька місяців ти побачиш кардинальні зміни.